Експертна група при Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (ТСК) зробила висновок про правовий статус Громадської ради, яка оцінює доброчесність суддів в Україні (ГРД), повідомляє “ТЕЛЕГРАФ-онлайн” з посиланням на “Закон і бізнес“. 

Проект документа підготував голова групи, член ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін на основі аналізу інформації, яка містилась у повідомленнях засобів масової інформації, громадських організацій стосовно можливих корупційних ризиків діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої Ради правосуддя.

Фомін, зокрема, зазначив, що дослідження проводилось із метою порівняти українську модель участі громадськості в оцінюванні суддів із практиками європейських демократій. Для цього він проаналізував механізми формування та повноваження аналогічних органів у Великій Британії, Німеччині та Франції. За результатами порівняльного аналізу він дійшов висновку, що в цих країнах участь громадських представників у процедурах добору та дисциплінарної відповідальності суддів здійснюється в межах чітко визначених правових рамок і під державним контролем, тоді як в Україні ГРД фактично функціонує без належного правового статусу та підзвітності.

Основні тези висновку:

• ГРД не має юридичного статусу – не зареєстрована як юридична особа, не має статусу державної, громадської чи публічної організації. Не має юридично закріпленої структури керівництва і не веде будь -якого правового обліку своєї діяльності.

• При цьому ГРД фактично здійснює владні повноваження: збирає, перевіряє й аналізує інформацію про суддів та кандидатів на посаду судді, дає висновки щодо їхньої доброчесності та етики, має доступ до державних реєстрів.

• Закон не визначає ані форми, ані процедур такого збору даних, що створює ризики порушення законодавства про захист персональної інформації без настання відповідальності.

Така невизначеність статусу Громадської ради доброчесності, на думку Фоміна, породжує корупційні ризики.

Експертна група наголошує, що діяльність ГРД не відповідає правовій системі України через відсутність чіткого юридичного статусу та контролю. Через це її участь в оцінюванні суддів створює ризики корупції і може підривати незалежність судової влади.

ГРД своєю чергою заявила, що їх діяльність регламентується статею 87 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, їх основна мета – громадський контроль за добором та очищенням суддівського корпусу. 

Напередодні у ЗМІ оприлюднили деталі скандалу у Вищій кваліфікаційній комісії судів. Як стало відомо зі слів кандидата юридичних наук Інни Отрош, під час конкурсу в апеляційні суди голова ВККС Андрій Пасічник порушив порядок перевірок суддів – замість перевірки екзаменаційних робіт в інформаційній системі ВККС він начебто перевіряв їх вдома. При цьому, він отримав ці роботи електронною поштою від невідомої особи, а потім спалив їх. Хто передав ці роботи Пасічник відмовився відповідати. 

Нагадаємо, Тимчасова слідча комісія була створена постановою Верховної Ради від 19 червня 2025 року. Її завдання:

1. Збирати, аналізувати та перевіряти інформацію про можливі корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення в судах і правоохоронних органах (крім безпосереднього здійснення правосуддя).

2. Оцінювати ефективність дій цих органів у боротьбі з корупцією та виявляти системні недоліки, що призводять до безкарності.

3. Досліджувати вплив зацікавлених осіб чи конфлікти інтересів у діяльності правоохоронних органів.

4. Готувати і подавати Верховній Раді пропозиції щодо змін у законодавстві задля підвищення прозорості, відповідальності та незалежності правоохоронних органів, судів і судової влади.

Головою ТСК обрано народного депутата Сергія Власенка. Експертна група є консультативно – дорадчим органом при ТСК, до складу якого входять 22 особи.